Яким чином майно визнається під час розлучення спільним? Які правові норми це регулюють?

У статті 60 Сімейного кодексу зафіксована так звана презумпція спільності майна, набутого подружжям за час шлюбу. Вона діє навіть у тих випадках, коли хтось один з подружжя з поважної причини не мав власного доходу – наприклад, займався домашнім господарством, навчався, хворів тощо. Презумпція – означає «припущення», на яке спирається суд під час поділу майна, ділячи наявні об’єкти спільної сумісної власності на рівні частки. Однак у випадку, якщо один з подружжя доведе в судовому порядку те, що інший не працював без поважної причини, а при тому – не дбав про сім’ю, розподіл часток може відбутися в інших пропорціях. У такій ситуації є висока імовірність того, що частка особи, яка більше вкладалася у спільне майно, буде збільшена. Втім, великою мірою розгляд справи та його результат залежить від якісного юридичного супроводу.

Яке майно не підлягатиме поділу

Аби повною мірою розуміти, яке майно є спільним у шлюбі, варто виключити ті об’єкти права власності, котрі не належать до цього переліку. Отже, йдеться про майно, яке один з подружжя:

• отримав за договором дарування;
• успадкував;
• придбав за кошти, які належали йому особисто;
• приватизував на підставі законодавства про приватизацію державного житлового фонду.

Також до особистої приватної власності належать речі індивідуального вжитку (це стосується і коштовних речей) та нагороди і премії, отримані за персональні досягнення. Розглянемо це на прикладі з коштовностями. Приміром, на спільні кошти у шлюбі були придбані сережки для дружини. Вони будуть її особистою приватною власністю, адже є річчю індивідуального користування. А тепер уявімо інші коштовні речі – приміром, набір декоративних статуеток, які купила пара колекціонерів. Ця власність вже буде спільною сумісною та підлягатиме поділу під час шлюборозлучного процесу.

Окрім того, варто розглянути ще одну ситуацію, яка є доволі поширеною. Приміром, один з подружжя продає успадковану нерухомість, а за виручені кошти купує нову. Попри те, що таке майно куплено в часі шлюбу, воно не підлягатиме поділу, адже придбане за особисті кошти одного з подружжя.

І на завершення розгляду питання щодо особистої приватної власності варто торкнутися тих ситуацій, коли таку власність суд може визнати спільною. Це відбувається тоді, коли один з подружжя своїми коштами чи працею сприяв тому, щоб майно другого з подружжя істотно збільшилося. Наприклад, хтось один успадкував земельну ділянку з занедбаним дачним будинком, який потребував капітального ремонту, а другий вклав у цей ремонт власні заощадження. З великою імовірністю можна сказати, що при якісному представництві інтересів у судовій інстанції та попередньому зборі доказової бази щодо всіх витрат, другий з подружжя зможе довести свою участь в істотному збільшенні майна першого.

Яким чином може бути поділена спільна сумісна власність

Є декілька варіантів поділу спільної сумісної власності під час розлучення:

• за шлюбним договором;
• за угодою про поділ майна;
• за рішенням суду.

Звісно, оптимальним є варіант поділу майна за домовленістю – тобто, або за шлюбним договором, або за договором про поділ майна. Якщо подружжя здатне домовитися, це робить шлюборозлучний процес менш стресовим та більш передбачуваним і прозорим, адже кожен знає, що при вирішенні майнових питань врахована його воля та інтереси. Однак в більшості випадків поділ майна відбувається саме в судовому порядку, з огляду на складність у досягненні домовленості.

За яким би сценарієм не відбувався поділ вашого майна під час розлучення, саме професійний юридичний супровід стає запорукою того, щоб цей процес відбувся справедливо та не супроводжувався неприємними несподіванками. Тож якщо ви потребуєте такого супроводу, ви можете замовити цю послугу, звернувшись за контактними даними на сайті.