Яке майно вважається приватизованим та як вирішується його доля під час шлюборозлучного процесу?

Приватизоване майно змогло набувати статусу особистої приватної власності після 13 червня 2012 року. А тому те житло та земельні ділянки, котрі були приватизовані одним з подружжя до цієї дати, не можуть бути визнані особистою приватною власністю. Вони підлягають поділу на загальних підставах, будучи визнаними спільною сумісною власністю. Разом з тим, коли йдеться про майно неповнолітньої дитини, то тут важливо знати, що таке майно поділу не підлягає. Тож відповідь на питання щодо того, чи підлягатиме приватизоване майно поділу, залежить від порядку і дати проведення приватизації – тобто переходу майна з державної форми власності у приватну.

Що ще варто знати стосовно приватизації

Якщо чоловік і дружина разом мешкали у житлі чи мали на нього права, а також були одностайними у потребі приватизації, можуть бути підстави вважати це майно спільною сумісною власністю. До того ж, обоє мають бути громадянами України. При цьому таке майно не може бути визнане спільною сумісною власністю, якщо:

• один з подружжя не є громадянином України;
• один з подружжя не проживав у такому житлі на постійних умовах та не мешкав у ньому тоді, коли відбувався процес приватизації;
• один з подружжя не висловив своєї волі на приватизацію житла.

У таких випадках майно не буде спільним. Тож, як бачите, питання щодо приватизованого майна є досить непростим. Якщо скористатися послугами юриста, який спеціалізується на таких темах, є значно більше шансів на те, що поділ приватизованого майна під час розлучення пройде справедливо.

Яке майно є спільним, а яке – особистим приватним

Окрім майна, приватизованого одним з подружжя після 13 червня 2012 року, є ще деякі об’єкти права власності, якими особа володіє на правах особистої приватної власності. Це:

• подароване майно (тобто – те, яке особа набула на підставі договору дарування);
• успадковане майно;
• особисті речі (коштовності сюди належать теж);
• особисті нагороди і премії;
• майно, придбане одним з подружжя за ті кошти, що йому належали особисто;
• майно, набуте ще до шлюбу.

Щодо усього іншого майна, то на нього поширюється презумпція спільності права власності. Якщо ж один з подружжя доведе у суді зворотне, ця презумпція буде спростована у конкретному кейсі. Розглянемо приклад у контексті теми приватизованого майна. Наприклад, дружина приватизувала квартиру 27 липня 2013 року (тобто уже після 13 червня 2012 року). Через кілька років вона її продала та придбала нове житло. Коли вона подала на розлучення з чоловіком, він почав претендувати на частку квартири, апелюючи до того, що вона є спільно нажитим майном. Однак у суді дружина довела те, що майно придбане за її особисті гроші, отримані від продажу попереднього житла, приватизованого на її ім’я. Таким чином, квартира залишилася в особистій приватній власності.

Підводячи риску…

Для того, щоб захистити свої права та законні інтереси під час поділу майна під час розірвання шлюбу, звертайтеся за професійним юридичним супроводом. Це мінімізує стрес та захистить вас від потенційних неприємних несподіванок, зробивши шлюборозлучний процес більш цивілізованим та передбачуваним.