Якими є варіанти поділу нерухомості при розлученні?

Багато хто думає, що уся без винятку нерухомість, придбана за час шлюбу, ділиться при розлученні на рівні частки, а об’єкти, придбані до шлюбу, залишаються особистою приватною власністю того, кому належать. Якщо говорити про загальні особливості правового регулювання цих питань, то так і є. Однак із загальних правил завжди є винятки, а у цьому випадку їх досить багато. Тому розглянемо тему детальніше.

Коли особиста нерухомість чоловіка чи дружини підлягає поділу

Уявімо собі ситуацію, коли один з подружжя отримав квартиру чи будинок на правах спадщини. Житло було в занедбаному стані, а його придатність до експлуатації стояла під питанням. І ось другий з подружжя зняв кошти з власного депозиту для того, щоб зробити у цьому житлі капітальний ремонт чи навіть реконструкцію – від моменту підготовки необхідної документації та отримання дозволів і до втілення ідеї в життя. Спочатку великі затрати пішли на проектну документацію, потім – на придбання необхідних матеріалів, а далі – на оплату послуг бригади підрядників. І ось пара розлучається. Закономірним буде питання про те, яким чином ділити таку нерухомість. Відповідь нам дає стаття 62 Сімейного кодексу.

Саме згадана стаття кодифікованого акту визначає порядок виникнення права спільної сумісної власності на майно, котре належало дружині чи чоловіку. Там йдеться про те, що у випадку збільшення вартості майна за рахунок спільних грошових чи трудових зусиль, або – зусиль другого з подружжя, таке майно може бути визнано об’єктом, на який поширюється режим спільної сумісної власності. Це відбувається в судовому порядку. Вертаючись до розглянутої нами ситуації, це виглядатиме наступним чином: дружині потрібно буде надати докази того, що реконструкція і подальший ремонт об’єкта нерухомості здійснені з залученням її значних матеріальних вкладень. Можна надати банківські виписки про зняття коштів з депозиту, договори з проектним бюро та ремонтною бригадою, а також – квитанції про відповідні перекази для оплати послуг.

Особиста нерухомість: загальні правила

Наведений вище приклад є свідченням того, що бувають ситуації, коли навіть особиста приватна власність одного з подружжя може підлягати поділу. Однак це, як вже зазначалося, – виняток. А тепер розглянемо правило, тобто – ситуації, де другий з подружжя не вкладався в істотне збільшення майна. Отже, особистою приватною власністю, яка, за загальним правилом, не підлягає поділу при розлученні, є наступна нерухомість:

• успадкована;
• отримана на підставі договору дарування;
• придбана за особисті кошти (наприклад, один з подружжя продав подаровану раніше квартиру та купив будинок за гроші з її продажу);
• майно, приватизоване в рамках законодавства про приватизацію державного житлового фонду.

Саме так Сімейний кодекс визначає об’єкти особистої приватної власності. Тож нерухомість, набута за однією з названих підстав чоловіком чи дружиною, не є спільною сумісною власністю, навіть якщо це майно набуте за час шлюбу.

Нерухомість у спільній сумісній власності

За винятком об’єктів нерухомості, набутих у зв’язку з перерахованими вище підставами, уся інша нерухомість, придбана шлюбі, підлягає поділу в рівних частинах між чоловіком та дружиною під час розлучення. Це твердження ґрунтується на презумпції спільності права власності на майно, придбане в шлюбі. Таку презумпцію можна побачити в правовій нормі, котра викладена у статті 60 Сімейного кодексу. Поділ в іншому порядку може бути здійсненим тоді, коли це передбачено домовленістю між сторонами. Така домовленість може бути реалізована у 2 формах:

• Шлюбний договір. Може бути укладеним з моменту подання заяви на реєстрацію шлюбу і на різних етапах подружнього життя, окрім розлучення. Як правило, регулює широке коло питань, в тому числі – поділ майна під час розлучення.
• Договір про поділ майна. Може бути укладений після реєстрації шлюбу на будь-якому етапі взаємин – у тому числі, йдеться про етап розірвання шлюбу. Якщо немає шлюбного договору, то цей договір стає відмінною альтернативою, аби з його допомогою унормувати майнові стосунки між подружжям, яке розлучається, чи екс-подружжям, яке вже розлучилося.

Якщо подружжю не вдалося поділити нерухомість в договірному порядку, це відбувається через суд. Загальні правила є такими:

• Під час поділу майна суд братиме до уваги не лише інтереси чоловіка і дружини, а й інтереси дітей, якщо вони є.
• Неподільні речі будуть присуджені одному з подружжя. Такими речами вважаються ті, які втратили б своє первинне призначення у випадку поділу. В тому числі, сюди потрапляє велика кількість об’єктів нерухомості.
• Інший з подружжя отримає матеріальну компенсацію, однак цей варіант є можливим винятково за його згодою. Якщо ситуація розвиватиметься саме за цим сценарієм, то другий з подружжя попередньо має внести на депозитний рахунок суду відповідну суму, призначену для компенсації.

Якщо подружжя не має спільного бачення щодо вартості нерухомого майна на момент поділу (таку вартість потрібно знати, аби розуміти, яким має бути розмір грошової компенсації за частку), то суд виносить ухвалу про проведення оціночно-будівельної експертизи. Саме на її підставі можна буде визначити вартість нерухомого майна, котра буде далі врахована під час поділу.

Як бачите, питання поділу нерухомості під час розлучення є досить складним. Тож якщо ви перебуваєте саме на цьому етапі, доцільно скористатися професійним юридичним супроводом, за допомогою якого можна буде позитивно вплинути на ситуацію та дійти до бажаного результату – справедливого поділу майна. Цей супровід може бути різним, у залежності від конкретної ситуації. Наприклад, якщо ви зможете домовитися, це буде допомога в укладенні договору про поділ майна. А якщо без участі суду домовитися не вдається, вам потрібне буде якісне і професійне представництво інтересів у судовій інстанції. За обома з цих послуг ви можете звернутися за контактами на сайті.