Розлучення при наявності неповнолітніх дітей: особливості процесу
Згідно Законодавства нашої держави розірвати шлюб можливо через органи РАЦСу або через суд. Проте перший варіант доступний для лише для пар, які не мають спільних неповнолітніх дітей. В іншому випадку процес можливий виключно через судовий розгляд справи. Далі розкажу про те, як розлучитись, коли є спільні діти та з якими особливостями можете зіштовхнутися.
Розлучились і все?
Насамперед розвінчаю думку багатьох людей, котрі вважають, що порушуючи справу про розлучення, суд розв’язує всі питання одним махом. Тобто, рішення про розлучення одразу включає розділ опіки над дітьми, призначення аліментів, розподіл майна та інше. Це абсолютно не так. Звернення до суду про розірвання шлюбу вирішує лише одне питання — пара більше не є подружжям. І все.
Для розв’язання інших питань потрібно звертатися до суду окремо. Розділ майна та боргів, визначення місця проживання дітей та розподіл опіки над ними — це окремі позови та розгляди. Проте розділення опіки над дітьми при розлученні можливе за замовчуванням. Маю на увазі, що про це можна домовитись без участі судових органів та оформлення додаткових документів.
Розгляд справ про розірвання шлюбу в Україні ведеться за одним із двох видів проваджень:
- Окремим.
- Позивним.
Окремим провадженням справа розглядається швидше, процес проходить менш складно. Загалом тривалість розгляду складає близько місяця. Розгляд по позовному провадженню займає строк до кількох місяців. Тепер розкажу в чому відмінності між ними.
Варіант перший: мирне врегулювання ситуації
Окреме провадження застосовується у разі мирного розв’язання конфлікту. Тобто, колишні чоловік та дружина змогли домовитись про основоположні питання щодо розділення опіки над дітьми при розлученні та подають спільну заяву до суду про розлучення. Під домовленістю мається на увазі, що ви:
- Обговорили ситуацію між собою, вияснили чому не можете далі перебувати у шлюбі і обоє погодилися з цим.
- Зрозуміли, що незгода одного із партнерів з розлучним процесом не стане приводом для відмови судом в задоволенні такого позову.
- Домовились про спільну опіку над дітьми. В тому числі про те, з ким залишаться жити діти, як, скільки і коли інший з батьків буде з ними бачитись, в якій мірі прийматиме участь у вихованні.
Перераховані пункти потрібно зафіксувати у письмовому документі та завірити його нотаріально. Далі необхідно зібрати відповідний пакет документів та разом із мирним договором подати їх до суду. Даний підхід значно пришвидшує розгляд справи. Немає необхідності в декількох засіданнях. Економляться нерви, час та кошти.
Звичайно, мирна угода має бути складена правильно, з урахуванням процесуальних нюансів. Щоб зробити це згідно вимог Закону, звертайтесь по допомогу адвоката з розлучень у Вінниці. Я складу заяву, згідно законодавчих вимог та з урахуванням маси моментів, аби документ не повернули за невідповідність.
Варіант другий: чоловік чи дружина проти розлучення
Будемо відвертими, мирні розриви стосунків трапляються вкрай рідко. Частіше всього жінка та чоловік ображені та злі один на одного. Такий стан речей не сприяє мирним домовленостям, а отже настає час розлучатися попри незгоду іншого із подружжя.
Ще раз наголошу, якщо чоловік чи дружина не погоджуються на розірвання шлюбу — це не стане причиною для відмови суду у задоволенні позову. Навіть, якщо є:
- неповнолітні діти;
- спільне майно;
- спільні борги, враховуючи іпотечні кредити.
Коли один проявляє бажання розлучитись, ніхто, в тому числі, суд не може його примусити продовжувати шлюбні відносини. Лише врахуйте, що справа буде складнішою. Налаштуйтесь на це і замовте юридичний супровід розлучного процесу у фахівця, котрий професійно представлятиме і захищатиме ваші інтереси в суді.
Якщо між батьками спір щодо місця проживання дітей, опіки над ними, потрібно звертатися до суду або в Службу дітей. Державні органи вивчають ситуацію, досліджують обставини та докази. На основі аналізу виносять рішення, котре найбільш відповідає інтересам дитини.
Особливості процесу
З викладеного мною вище, зрозуміло, що розірвання шлюбу відбувається однаково чи є у подружжя діти, чи нема. Різниця полягає у додаткових справах, які потрібно владнати після розлучення.
Важливо знати, що на вирішення долі дітей впливає їх вік. Якщо дитина досягла 10 років, то її думка враховується судом при прийнятті рішення про призначення місця проживання. 14-річні діти уже самостійно вирішують з ким хочуть жити.
Ще одна делікатна особливість стосується ситуацій, коли розлучитись хоче пара, де дружина вагітна або малюку не виповнилось 1 року. Закон забороняє розлучення в таких ситуаціях. Але що робити, коли чоловік не є біологічним батьком дитини? В цьому випадку діє виключення, зазначене в ст. 110 Сімейного кодексу. Для дозволу розірвати шлюб потрібен тест на батьківство. Детально дізнатись про алгоритм дій можна на консультація сімейного адвоката у Вінниці чи онлайн.
Наостанок наведу кілька порад, котрі допоможуть пройти складний шлях розлучення:
- Постарайтесь домовитись та укласти мирну угоду.
- Питання про опіку над дітьми, розділ майна, тощо порушуйте окремими позовами.
- Дбайте, в першу чергу, про інтереси своїх дітей.
- Підготуйте необхідні документи та доказову базу для відстоювання своєї позиції.
- Заручіться підтримкою досвідченого юриста.
Якщо у вас залишились питання чи потрібна більш детальна інформація з юридичних питань, записуйтесь на зустріч чи онлайн-консультацію через номери телефонів або письмову форму. Я вивчу обставини вашої ситуації та складу стратегію подальших дій. Прикладу максимум зусиль, щоб питання «як розлучитись, коли є спільні діти» розв'язали для вас швидко та з позитивним результатом.
Новини
Інтерв'ю
