Якими є підстави для поділу майна під час розлучення? Як Сімейний кодекс регулює поділ майна в шлюборозлучному процесі?

Сімейний кодекс визначає, що майно, набуте в шлюбі, окрім особистої приватної власності, є спільним. Така презумпція спільності майна закріплена у статті 60 цього кодифікованого акту. Звісно, бувають і винятки. Приміром, один з подружжя не працював, не маючи на те поважної причини, та не дбав про інтереси сім’ї. У такому випадку другий з подружжя може довести в суді цей факт і тим самим домогтися збільшення своєї частки при поділі майна. Однак у більшості інших ситуацій, за загальним правилом, майно буде поділене у рівних частках, якщо справа розглядається в судовому порядку.

Яке майно не ділиться при розлученні

Підставою для поділу майна при розлученні є визнання цього майна у спільній сумісній власності подружжя. Аби до кінця зрозуміти, що належить до цієї категорії, варто для початку виключити те майно, яке сюди не належить – тобто, особисту приватну власність.

Перш за все, особистою приватною власністю є те майно, яким кожен з подружжя володів ще до того, як вступив у шлюб. Також особистою власністю є житло, приватизоване одним з подружжя на підставі норм законодавства про приватизацію державного житлового фонду. Успадковане і подароване майно, персональні нагороди і премії, речі особистого користування – теж об’єкти особистої приватної власності.

Ну і на завершення варто згадати про те майно, яке придбано в шлюбі за особисті кошти одного з подружжя. Це теж буде особиста приватна власність. Приміром, дружина мала заощадження на депозитному рахунку в банку ще до шлюбу. Вже будучи в шлюбі, вона зняла гроші з рахунку та купила квартиру. Попри те, що житло придбане під час шлюбних взаємин, на нього не розповсюджуватиметься режим спільної сумісної власності. Або ж – розглянемо іншу ситуацію. Чоловік продав будинок, яким володів до шлюбу, а на виручені кошти купив дачний котедж за містом. Незважаючи на той факт, що майно куплене уже в шлюбі, воно є особистою приватною власністю чоловіка, адже придбане саме за його кошти.

Усе інше майно, окрім того, яке перераховане вище, є спільною сумісною власністю, якщо воно придбане під час шлюбу.

Коли є підстава для поділу особистої приватної власності

Стаття 62 чинного Сімейного кодексу вказує – якщо особисте майно одного з подружжя істотно збільшилося під час шлюбу за рахунок спільних грошових або трудових затрат, або ж – за рахунок таких затрат іншого з подружжя, воно може бути визнано в судовому порядку як спільна сумісна власність.

Наприклад, один з подружжя успадкував занедбаний старий будинок, а другий з подружжя власним коштом провів у ньому капітальний ремонт. Є висока імовірність того, що на підставі статті 62 Сімейного кодексу суд визнає таке майно спільною сумісною власністю. Ключове – надати докази таких своїх вкладень.

Якими можуть бути сценарії поділу спільної сумісної власності

Поділ майна, яке є спільною сумісною власністю, може відбуватися на підставі:

• рішення суду, якщо справа розглядається в судовому порядку;
• шлюбного договору (його можна укладати з моменту подання заяви на реєстрацію шлюбу та на різних етапах шлюбу, окрім стадії шлюборозлучного процесу);
• угоди про поділ майна (така угода є універсальною в часі свого укладання, адже може бути укладена під час шлюбу, на етапі розлучення та після розлучення).

Якщо ви хочете, щоб поділ вашого майна в шлюборозлучному процесі був справедливим і прозорим, а вся процедура відбулася без неприємних несподіванок, у такому випадку юридичний супровід поділу майна стане доречною послугою. Замовити її ви можете, якщо звернетеся за контактними даними на сайті.