Коли можна розлучитися через РАЦС, а коли потрібно через суд?

Чинне сімейне законодавство України передбачає 2 можливих формати розлучення – через РАЦС та через суд. Перший з них є простішим та більш швидким. Однак його відносний мінус полягає в тому, що таке розлучення є доступним лише для тих сімей, де немає спільних неповнолітніх дітей та є згода щодо доцільності розірвання шлюбу. Якщо діти є або хтось один проти, розлучитися через РАЦС не вдасться. Потрібно буде робити це через суд.

Який порядок розлучення через РАЦС передбачає чинне законодавство

Отже, якщо ви маєте можливість розлучитися саме в такий спосіб, не маючи до того ніяких перепон, вам потрібно прийти до органу РАЦС за місцем реєстрації одного з подружжя. Якщо один з подружжя є ВПО, законодавство передбачає можливість з’явитися за фактичною адресою проживання внутрішньо переміщеної особи. Однак, окрім паспорта, їй потрібно ще при собі мати довідку, котра підтверджує відповідний статус.

Стандартний перелік документів є доволі невеликим:

• паспорти обох з подружжя;
• свідоцтво про шлюб;
• заповнена обома заява на розлучення;
• документ, яким підтверджується сплата державного мита.

Між поданням заяви та датою розірвання шлюбу минає рівно місяць. Якщо обом з подружжя не вийде бути присутніми, потрібно перенести цю дату. Якщо ж лише один з подружжя не може бути присутнім, він має заздалегідь вказати у заяві, що не заперечує розірванню шлюбу за його відсутності. Протягом місяця, упродовж якого заява перебуває в органі державної реєстрації актів цивільного стану, подружжя має можливість передумати та відкликати заяву.

Доволі поширеними є питання стосовно того, чи можна подавати заяву не самостійно, а через свого законного представника. Так, ця можливість передбачена чинними законодавчими нормами. Тож якщо ви не можете бути фізично присутніми під час подачі заяви чи не хочете собі створювати додатковий стрес, буде доречно скористатися цим видом юридичних послуг.

Якщо хтось з подружжя під час укладання шлюбу змінював прізвище, він може як повернути собі дошлюбне прізвище, так і залишитися на нинішньому. Обидва варіанти передбачені.

Що потрібно знати про розлучення в судовому порядку

Розлучення через суд є доцільним у тому випадку, коли єдиного бачення стосовно потреби розлучитися немає, або ж – пара має спільних неповнолітніх дітей. Той з подружжя, хто є ініціатором, подає разом з позовною заявою про розірвання шлюбу наступний пакет документів:

• копію свідоцтва про шлюб;
• копію свідоцтв про народження дітей (якщо є діти);
• копію свого паспорта.

У позовній заяві треба вказати адресу місця реєстрації другого з подружжя чи адресу підприємства, установи або організації, де він працює. Важливо знати те, що разом з позовом про розірвання шлюбу позивач має право також зазначити й інші позовні вимоги. Наприклад, це може бути:

• поділ спільно нажитого майна;
• визначення чи зміна місця проживання дитини;
• стягнення аліментів на дитину чи одного з подружжя;
• витребування речей, котрі належать до особистої власності одного з подружжя;
• позбавлення батьківських прав;
• виконання обов’язків, котрі зафіксовані у шлюбному договорі.

Попри те, що усі ці вимоги можна «вмістити» в один позов, краще їх розділяти та подавати окремими позовами. Справа в тому, що саме розлучення через суд відбувається досить швидко. А ось позов про поділ спільно нажитого майна може розглядатися довгими місяцями, поки буде проведена експертиза стосовно його вартості чи інші необхідні процесуальні дії.

Також важливо знати про те, що суд не приймає позов щодо розірвання шлюбу, якщо дружина є вагітною або якщо дитині ще не виповнився рік. Винятками є ситуації, коли батька виключено з актового запису стосовно народження дитини або інший чоловік визнав батьківство дитини, котра була зачата. Окрім того, заява приймається у випадку, якщо один з подружжя вчинив по відношенню до другого чи дитини дії, котрі мають склад злочину.

Юридичний супровід розлучення

Послуга юридичного супроводу розлучення є особливо актуальною тоді, коли воно відбувається у судовому порядку. Іноді подружжя, котре має неповнолітніх дітей та розлучається через суд, навіть доходить до спільної згоди щодо недоцільності подальшого сімейного життя, однак не може дійти компромісу стосовно ряду інших значимих питань. Наприклад, вони можуть стосуватися місця проживання дитини, розміру аліментів, поділу спільно нажитого майна. Від якісного юридичного супроводу залежить результат розгляду справи.

Буває, що той з подружжя, на чиїй стороні правда, нехтує юридичною підтримкою, вважаючи, що ця правда буде очевидною для суду. А тим часом другий готується належним чином та заручається правовим супроводом, у результаті досягаючи рішення на свою користь. Аби такої ситуації не трапилося, варто одразу звертатися до сімейного адвоката, адже значно легше від початку подбати про правильну стратегію дій, аніж потім нашвидкуруч оскаржувати судове рішення.

Якщо ви потребуєте якісної юридичної підтримки, звертайтеся за контактними даними на сайті.