Що варто знати про участь розлучених батьків у вихованні дитини?
Регулювання батьківської участі у вихованні дитини після розлучення може відбуватися двома шляхами. Перший з них – за домовленістю. Такий варіант є актуальним тоді, коли батькам вдається досягти між собою згоди у значущих питаннях. Другий шлях – через залучення органу опіки та піклування, якщо сторони не досягли компромісу. Іноді в таких питаннях навіть може знадобитися участь суду. Це вже третій шлях. Розглянемо кожен з зазначених сценаріїв.
Обсяг прав батьків після розлучення
Попри те, що місце проживання дитини, як правило, визначається з одним з батьків, вони обоє мають щодо неї рівний обсяг прав. Іноді, коли в сім’ї є декілька дітей, суд може визначити проживання одного з них з одним з батьків, а іншого – з іншим. Великою мірою це залежить і від волі дитини, якщо вона досягла віку, коли може приймати відповідні рішення.
Мирне врегулювання як найкращий варіант
Найбільш перспективним і оптимальним варіантом є укладення угоди. Така угода укладається в письмовій формі. Щоб вона була обов’язковою до виконання, її потрібно нотаріально посвідчити. Лише засвідчений належним чином документ створює для сторін юридичні зобов’язання.
В угоді важливо зафіксувати наступну інформацію:
- порядок спілкування кожного з батьків з дитиною;
- умови спільного відпочинку;
- порядок відвідування дитиною місця проживання того з батьків, з ким вона не живе;
- порядок спілкування телефоном або електронною поштою.
Якщо батьки не можуть між собою домовитися, то один з них має право звернутися до служби у справах дітей. Уповноважені фахівці цієї служби докладуть зі свого боку необхідних зусиль для того, щоб допомогти вирішити цю проблему.
Звернення до органу опіки та піклування
Коли один з батьків звертається до органу опіки та піклування, цей орган має визначити порядок участі у вихованні дитини, враховуючи її вік, стан здоров’я, ступінь прив’язаності до кожного з батьків та інші інтереси.
Перш ніж прийняти своє обґрунтоване рішення, орган опіки проводить огляд умов, у яких проживають обоє батьків. Також відбувається вивчення усіх інших важливих обставин. Якщо рішення органу опіки не влаштовує когось з батьків, можна здійснити його оскарження в судовому порядку.
Звернення до суду
Коли справу розглядає суд, його завданням є визначити та зафіксувати у відповідному рішенні наступні аспекти:
- порядок проведення періодичних і систематичних побачень дитини і того з батьків, з ким вона не живе;
- проведення спільного відпочинку;
- можливість дитині без супроводу лишатися на ночівлю з тим із батьків, з ким вона не проживає;
- порядок здійснення телефонної та електронної комунікації.
У тому випадку, коли один з батьків перешкоджає іншому, судом може бути ухвалено рішення стосовно усунення відповідних перешкод.
Ухвалюючи рішення про участь батьків у вихованні дитини після розлучення, суд має взяти до уваги багато факторів. Зокрема серед них:
- ставлення батьків до виконання їхніх обов’язків;
- особиста прив’язаність дитини до кожного з батьків;
- її вік;
- стан здоров’я дитини;
- стан психічного здоров’я кожного з батьків.
Важливо також знати, що після 14 років сама дитина визначає, з ким з батьків їй жити. З 10 до 14 років думка дитини враховується. А до цього віку суд приймає рішення, спираючись на інтереси дитини та вивчені під час провадження обставини кейсу.
Договір про здійснення батьківських прав та виконання обов’язків
Такий договір – один з варіантів, за допомогою яких можна врегулювати це питання. Давайте детально розглянемо приклад тих положень, які може включати такий договір.
Графік спілкування (побачень) з дитиною. Один з варіантів
- Регулярні відвідування. Той з батьків, хто проживає окремо, бачить дитину двічі на тиждень. Наприклад, у неділю з 10 до 18 години та у середу після школи і до 20 години.
- Проведення вихідних днів. Кожні другі чи треті вихідні дитина може проводити з тим з батьків, з ким вона не живе.
- Спільні свята і канікули. Наприклад, це може бути поділ літніх канікул навпіл, а також почергове проведення Нового року з кожним з батьків.
- Щоденне спілкування у телефонному режимі. Як варіант, це може бути 20 хвилин щовечора о 18.15 по відеозв’язку.
Ви можете закріпити ці аспекти в договорі саме так, як бачите їх. Юридична підтримка на цьому етапі буде оптимальним варіантом, аби дійти до компромісного рішення. Коли домовленість правильно продумана та враховує інтереси кожної сторони, це значно спрощує вам подальше піклування про дитину.
Порядок вирішення ключових питань – наступний пункт договору
Тут мається на увазі те, як батьки приймають спільні рішення щодо наступних аспектів життя дитини:
- Освіта. Це стосується вибору школи, додаткових занять та репетиторів.
- Сфера здоров’я дитини. У цьому пункті можна визначити планові медичні обстеження, порядок вибору лікаря, а також надання згоди на оперативне втручання, окрім невідкладних випадків.
- Місце для літнього відпочинку дитини та порядок його визначення.
Коли всі зазначені аспекти врегульовані, вам стає значно легше орієнтуватися.
Фінансові питання
Питання, пов’язані з утриманням дитини, є вкрай важливими. Саме тому їх варто визначити у договорі, так як саме цей аспект часто стає причиною для судових спорів. Якщо все від початку конструктивно врегулювати в договірному порядку, це істотно зменшує ризик такого сценарію.
Потрібно пам’ятати, що обоє батьків у рівній мірі, згідно з нормами чинного законодавства, покликані брати участь у процесі утримання дітей. У договорі можна передбачити розмір та порядок сплати аліментів, а також розподіл додаткових витрат на дитину.
Обмін інформацією
Попри те, що часто цьому пункту не надається достатньо уваги, у багатьох випадках саме він стає предметом взаємних претензій батьків дитини після розлучення. Це буває тоді, коли один з батьків в односторонньому порядку приймає рішення щодо неї, або ж – коли в житті дитини відбуваються події, про які не інформують того з батьків, хто з нею не проживає.
Якщо належним чином закріпити ці аспекти, таких проблем не повинно виникати. За юридичною допомогою з цього приводу звертайтеся за контактами на сайті.
Новини
Інтерв'ю