Усунення перешкод у спілкуванні бабусі чи дідуся з онуками

12.03.2025

Коли у родинному житті виникають ті чи інші спірні питання, важливо звертатися до норм чинного законодавства, аби розуміти, як правильно діяти в конкретній ситуації. Часто бувають ситуації, коли бабусі та дідусі не можуть спілкуватися зі своїми онуками та звертаються з цього приводу до юристів, котрі спеціалізуються на сімейному праві. Як правило, подібні ситуації трапляються тоді, коли пара розлучилася, а спільні діти фактично стали заручниками ситуації та з’ясування стосунків. У таких випадках дорослі часто забувають про інтереси самих дітей, а взаємні образи стають причиною того, що одні родичі обмежують спілкування дітей з іншими родичами. Тож буває так, що бабуся та дідусь з одного боку не можуть безперешкодно спілкуватися з онуками.

Давайте більш детально розглянемо, що на цю тему говорить чинне законодавство, та яким може бути вихід з такої ситуації.

Як Сімейний кодекс України регулює це питання

Стаття 257 Сімейного кодексу України передбачає те, що дід та баба мають право на те, аби спілкуватися зі своїми онуками та брати участь у їх вихованні. Якщо батьки й інші особи, з якими дитина проживає, цьому перешкоджають, в дідуся та бабусі є право звернутися до суду з метою усунути перешкоди в спілкуванні з дитиною.

Принципова позиція чинного законодавства на цю тему є цілком виправданою, оскільки діти повинні мати доступ до спілкування з усіма родичами та не ставати заручниками конфліктів дорослих.

Яким чином відбувається супровід у таких справах

Якщо ви шукаєте юридичної підтримки у питаннях усунення перешкод у спілкуванні зі своїми онуками, то потрапили якраз за адресою. Мене звуть Олександр Малик, і я є юристом, котрий спеціалізується на таких клієнтських запитах та знає, як у них працювати. Коли ви звертаєтеся за правовою підтримкою, ми працюємо в наступній послідовності:

• Спочатку відбувається первинна консультація. Вона призначена для того, аби ретельно дослідити обставини вашої ситуації та спланувати подальшу стратегію дій.
• Підготовка до взаємодії з органом опіки та піклування. Спочатку можна використати цей досудовий інструмент впливу та звернутися до уповноважених представників органу опіки та піклування для того, аби вони визначили порядок та години спілкування дідуся й бабусі з дитиною.
• Якщо згаданий досудовий інструмент впливу виявився недієвим, а той з батьків, з ким проживають діти, продовжує перешкоджати їх спілкуванню з дідусем та бабусею, потрібно звертатися до суду. Це можна робити в тому випадку, коли батьки не виконують обов’язкове до виконання рішення, прийняте органом опіки та піклування, протягом 10 днів.

Спір між батьками та дідусями й бабусями стосовно цього питання вирішуватиметься на основі статті 159 Сімейного кодексу. Будуть ретельно враховані всі обставини справи, вік дитини, її стан здоров’я та ставлення до неї кожної зі сторін. На підставі цього суд прийме своє рішення.

Які ще права є у дідуся та бабусі

Окрім прав на спілкування з онуками, дідусь та бабуся мають ще цілу низку інших прав, а саме:

• Вони можуть забрати дитину з пологового будинку, якщо це не зробили батьки.
• Якщо батьків позбавили батьківських прав, то саме дідусь та бабуся матимуть переважне право на те, щоб дитина була передана саме їм.
• Дідусь та бабуся мають право на самозахист онуків. Вони можуть звертатися до органів опіки та піклування, прокуратури, органів МВС тощо. Наприклад, це право може бути актуальним у випадку, коли батьки дітей використовують сумнівні способи їх виховання, жорстоко ставляться чи, приміром, належать до тоталітарної секти.

Разом з тим, важливо розуміти, що обов’язків піклуватися про онуків, згідно з Сімейним кодексом, на дідуся та бабусю не покладено. Тому все те, про що йшлося вище, є саме правом.

Якщо вам потрібна якісна юридична допомога в питанні налагодження контактів з онуками у правовому полі, звертайтеся за контактними даними, котрі бачите на сайті.

Потрібна кваліфікована юридична допомога з цього питання – звертайтеся: ☎️ + 38 (096) 109-76-08 (Telegram, Viber, WhatsApp).