Що таке обмежувальний припис та як він захищає потерпілих від домашнього насильства?

04.03.2025

Домашнє насилля є однією з поширених проблем. Як правило, з таким насильством стикаються жінки, хоча в окремих випадків воно поширюється і на чоловіків. Нормами чинного законодавства України передбачений ефективний механізм, який дає можливості в юридичному полі впливати на запобігання повторному вчиненню насилля. Цей правовий інструмент називається обмежувальним приписом. Розглянемо більш детально те, у чому він полягає та як працює.

Що таке обмежувальний припис

Під таким приписом розуміється захід тимчасового обмеження прав особи або покладання на неї обов’язків. Обмежувальний припис встановлюється саме до тих, хто вчинив домашнє чи інші види насилля. Його встановлення відбувається в судовому порядку та є спрямованим на те, аби забезпечити безпеку постраждалої від насильства особи.

Хто має право звернутися з заявою стосовно застосування цього припису

Звернутися до суду з заявою про те, аби до кривдника було застосовано обмежувальний припис, можуть наступні особи:

• постраждала особа чи її законний представник;
• у випадку, якщо насилля вчинено по відношенню до дитини – батьки чи інші законні представники, а також орган опіки та піклування;
• у випадку, якщо насилля вчинено до недієздатної особи, з заявою про застосування обмежувального припису може звернуться опікун або орган опіки та піклування.

Така заява подається до суду за місцем проживання особи, котра постраждала від домашнього насилля.

Що може передбачати обмежувальний припис

Розглянемо детальніше те, які саме заходи впливу може передбачати встановлення по відношенню до особи обмежувального припису. Отже, це може бути:

• заборона на те, щоб перебувати в місці спільного проживання або перебування з особою, яка постраждала;
• заборона наближатися на визначену відстань до тих місць, де постраждала особа проживає, навчається, працює або часто відвідує;
• обмеження спілкування з особою, котра постраждала;
• заборона самостійно чи через інших осіб розшукувати особу, яка постраждала, якщо вона за власним бажанням обрала собі таке місце перебування, яке є невідомим для кривдника;
• заборона в будь-який спосіб спілкуватися з постраждалою особою (це стосується не лише живої комунікації, а й листування, телефонних переговорів або спроб встановити комунікацію через третіх осіб);
• усунення перешкод у користуванні спільним майном чи майном, яке належить до особистої приватної власності постраждалої особи.

Як можна побачити з цього списку, усі вимоги обмежувального припису спрямовуються на те, щоб завадити кривднику переслідувати постраждалу особу чи перешкоджати їй у реалізації власних прав (як в останньому пункті, де йдеться про користування майном).

Яким є зміст заяви щодо встановлення обмежувального припису

В заяві вказується найменування суду, ПІП заявника та контактна адреса і номери засобів зв’язку. Якщо заяву подають батьки чи інші законні представники або родичі дитини, має бути вказане процесуальне становище особи, котра подає заяву, з усіма необхідними даними.

Ключовою частиною заяви є виклад обставин, які підтверджують те, що справді існує необхідність у видачі судом обмежувального припису. Якщо є можливість зібрати якісну доказову базу з цього приводу, то варто надати суду докази. Наприклад, це можуть бути документи стосовно відкриття кримінального чи адміністративного провадження за фактом сімейного насилля.

Обставинами, які вказуватимуть на необхідність застосування судом обмежувального припису, є факти, котрі свідчать про те, що мав місце один з видів насилля по відношенню до потерпілої сторони:

• домашнє насилля;
• фізичне насилля;
• психологічне насилля;
• сексуальне насилля.

Справа стосовно видачі обмежувального припису розглядається за участю як заявника, так і заінтересованих осіб. Але якщо участь заявника становить загрозу подальшого насилля по відношенню до нього, справа може розглядатися і без його участі. Якщо належно повідомлені особи не з’явилися на розгляд справи, це не перешкоджає розгляду без їх присутності.

Щодо судових витрат, то в цих справах вони покладені на державу. З огляду на специфіку таких кейсів, для суду встановлено досить короткий термін розгляду справи. Це має відбутися не пізніше ніж протягом 72 години з моменту, коли заява надійшла до суду.

Якщо суд задовольняє заяву щодо видачі обмежувального припису, в рамках нього може застосуватися або один, або кілька видів обмеження прав особи, яка вчинила насилля. Термін дії припису – від одного до шести місяців, однак він може бути продовжений. Рішення щодо обмежувального припису підлягає негайному виконанню навіть у випадках, коли воно оскаржується. Оскарження не повинно зупиняти виконання цього рішення.

Якщо ви потребуєте якісної юридичної консультації чи супроводу в кейсах, пов’язаних з встановленням обмежувального припису, ви потрапили за адресою. Я юрист Олександр Малик, і я маю великий досвід у таких кейсах. Замовити послуги ви можете, звернувшись за контактними даними на сайті.

Потрібна кваліфікована юридична допомога з цього питання – звертайтеся: ☎️ + 38 (096) 109-76-08 (Telegram, Viber, WhatsApp).