10 найпоширеніших міфів про аліменти та спростування їх

12.08.2024

Питання фінансового утримання дитини, а також інших членів родини є одним з найпоширеніших серед сімейних спорів. Однак воно обросло багатьма міфами, і без юридичної допомоги не розібратися, де правда, а де брехня.  У цій статті спростуймо типові міфи про аліменти.

Міф 1. Аліменти – це гроші лише на дитину. Цей стереотип сформувався тому, що дуже часто їх призначають на утримання саме неповнолітніх дітей.

Факт: Насправді, аліменти – це спосіб виконання обов’язку утримувати дітей, а також інших членів родини, які потребують матеріальної підтримки. Право на отримання аліментів мають:

• неповнолітні діти;
• повнолітні діти, які продовжують навчання, до досягнення 23 років;
• вагітна дружина, а також дружина, з якою залишається проживати дитина до 3 років;
• мати або батько, з ким проживає дитина з інвалідністю;
• непрацездатна дружина або непрацездатний чоловік під час шлюбу, а в деяких випадках навіть і після розірвання шлюбу;
• жінка або чоловік, які проживають спільно без укладення шлюбу.
• непрацездатні батьки дорослих дітей.

Міф 2. Сплата аліментів – це обов’язок батька дитини. Очевидно, що цей міф побутує, бо після розлучення здебільшого дитина залишається проживати з матір’ю.

Факт: Обов’язок щодо утримання дитини є однаковим для обох батьків. Той з батьків, що проживає окремо від дитини, зобов’язаний сплачувати аліменти. Якщо окремо від дитини проживає батько, то він сплачує аліменти, якщо матір – то сплачує матір.

Міф 3. Аліменти на дитину виплачуються тільки в разі розірвання шлюбу. Найчастіше позов про призначення аліментів подають одночасно із позовом про розірвання шлюбу. Проте це не завжди так.

Факт: Аліменти на дитину не залежать від того, чи розлучені батьки. Стягнути аліменти з батька або матері, що проживає окремо від дитини можна й тоді, коли батьки дитини проживають окремо, але офіційно перебувають у шлюбі, і навіть якщо ніколи не перебували у шлюбі.

Міф 4. Аліменти можна стягнути лише в судовому порядку. Оскільки подружжю часто нелегко домовитися про виплату аліментів мирним шляхом, доводиться звертатися по допомогу суду.

Факт: Загалом є 2 способи матеріального утримання: добровільний і примусовий. Чоловік із дружиною можуть самостійно домовитися про розмір і періодичність випали аліментів, а щоб закріпити домовленість юридично – укласти договір й нотаріально завірити його.

Якщо ж самостійно домовитися не вдається або один із подружжя порушує умови договору,  у такому разі потрібно звернутися до суду.

Міф 5. Якщо батько / матір не виплачує аліменти, то його / її можна позбавити батьківських прав.  Це ні що інше, як погроза, спосіб маніпулювати.

Факт: Сама по собі заборгованість по аліментах не є підставою для позбавлення батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав – це сувора санкція сімейного права, яку застосовують лише у виняткових випадках, коли батьки свідомо не виконують свої обов’язки щодо дитини, жорстоко поводяться з нею або ж вчиняють проти неї протиправні дії, і змінити поведінку батьків щодо своєї дитини неможливо.

Однак суд може врахувати факт ухиляння від сплати аліментів на дитину під час розгляду справи про позбавлення батьківських прав. Проте цей чинник не є вирішальним для ухвалення рішення.

Міф 6. Якщо батька / матір позбавили батьківських прав, то й обов’язок сплачувати аліменти зникає.  Так думають батьки, яким не потрібні власні діти, в надії на те, що позбавлення батьківських прав звільнить їх від обов’язку утримувати дітей.

Факт: Навіть якщо батька чи матір позбавлено батьківських прав, то це стосується лише прав на дитину. Усі обов’язки, зокрема й щодо фінансового забезпечення дитини до досягнення нею 18 років зберігаються. Особи, позбавлені батьківських прав, мають сплачувати аліменти на своїх дітей.

Міф 7. На період воєнного стану військові мають право не сплачувати аліменти на дитину. Через воєнний стан до військових прикута особлива увага, тож іноді можна почути хибну думку про звільнення військовослужбовців від сплати аліментів.

Факт: Законодавством не передбачено жодних обмежень щодо стягнення аліментів з військовослужбовців. Незалежно від того, чи один з батьків військовий, чи цивільний, обов’язок щодо утримання дитини однаковий для всіх і під час воєнного стану, і в мирний час.

Міф 8. Аліменти стягуються лише із зарплати. Насправді не лише із зарплати.

Факт: Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 закріплено перелік доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, зокрема це:

• заробітна плата, доплати і надбавки;
• премії;
• оплата за понаднормову роботу, за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні;
• пенсія;
• дохід від підприємницької діяльності;
• інші види заробітку.

Міф 9. З безробітного неможливо стягнути аліменти. Це також неправда.

Факт: Обов’язок матеріальної підтримки не зникає з набуттям статусу безробітного. Якщо людина стоїть на обліку в центрі зайнятості, то аліменти можна стягнути із соціальної допомоги по безробіттю.

Міф 10. За борги по аліментах платник є безкарним. Якщо ухилення аліментів призвело до заборгованості, то платник аліментів несе за це адміністративну, а в деяких випадках – кримінальну відповідальність.

Факт: Згідно зі ст. 183¹, якщо борг по аліментах перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа, боржникові загрожує виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 140 год.

Якщо заборговано аліменти на дитину з інвалідністю, або яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу тощо, і цей борг перевищує суму платежів за три місяці з дня пред’явлення виконавчого документа, боржника можуть притягнути до виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 год.

Окрім того, за злісне ухилення від сплати аліментів до боржника може бути застосовано покарання у виді громадських робіт на строк від 80 до 120 годин або пробаційний нагляд на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 2 років (ст. 164 Кримінального кодексу України).

Звертаю увагу, що позбавлення волі як покарання за ухилення від сплати аліментів в українському законодавстві не передбачено.

Потрібно стягнути аліменти на дитину? Притягнути боржника по аліментах до відповідальності? Збільшити розмір аліментів? Розібратися з усіма цими та іншими питаннями сімейного права вам допоможе адвокат

Малик Олександр Володимирович.

Записатися на консультацію: +38 096 109 76 08.